The article researches ethical problems of realization of human calling. On the basis of ideas of the ethics of E. Levinas and their interpretations the author proves the importance of ethical dimension of evaluation of calling as a way of self-actualization of a personality. The purpose of the study is to determine of the conditions and requirements for understanding of calling by personality. However, from the ethical point of view those conditions and requirements appeared to be independent from the individual (...) aims and visions of calling. Therefore, reveals itself the transcendence of the purpose of calling, devotion of a person to over-personal aims and values. The research analyzes the interrelations between the ideas of calling and mission or assignments of a man in the world. The ethical problem presents also the realization of the ethical obligations versus desires and will of calling. The article researches the problem of the purpose of life related to individual understanding of calling. The other issue of the study is the topic of a highest good as the aim and ethical dimension for calling. The theme of destiny and predestination researched as relevant for the experience of calling as well as the phenomenon of gift. Calling is a realization of given to a person and of his or her gifts. For the conclusion was determined the multidimensional character of values of human calling. In the essence of this phenomenon revealed the combination of personal and transcendent, over-personal motives. There is a hierarchy of levels of good in the experience of calling. The person must be able to build up and understand those levels by means of ethical thinking in order to realize calling in the life. There could not be an irresponsible calling of a person. It has to be a correlation of calling with responsibility to family, society and the world of higher ethical values. (shrink)

У статті розвивається концепція укорінення як основи життєвого світу й ідентичності людини. Розкрито загрози життєвому світу й ідентичності внаслідок руйнування довкілля і культурної традиції як свідомих практик агресора з метою подолання спротиву і викорінення народу з власної землі. Антитезу «укорінення» та «викорінення» показано як внутрішню сутність боротьби у воєнний час. Укорінення виявлене як моральний чинник: «укорінений – не викорінює» (С. Вейль). Викорінення показане як загальна колонізаторська і злочинна практика, відповідальність за яку покладається не лише на виконавців, а й на тих, (...) хто виявляє з нею згоду або байдужість. Анонімне зло війни розкрите як таке, що підважує людяність і не має залишатися без покарання. Відновлення справедливості аргументовано як умову збереження ціннісного порядку і людяності у світі. Мир подано як ситуацію, в якій переможець і переможений розуміють моральне значення подій війни та її справедливі наслідки. (shrink)

The article is devoted to the analysis of the phenomenon of hatred in philosophic, psychological, and ethical aspects, and of its motivating role during the war. Explicating the philosophical un- derstanding of hatred, the author analyzes the “Treatise of Human Nature” by Hume and ex- plains the structure of hatred as the unity of the elements “cause-object-end” as well as the role of empathy in their genesis. In the article, the author proves that hatred as a passion is not a (...) hu- man instinct or only an emotion, while having an intention towards the understanding of another person and ethical evaluation of his or her motives and actions. The author analyzes the psycho- logical structure of hatred as a durable complex of negative attitudes, motives, emotions, and dispositions of a person formed in individual and social existence. The multilevel way of experience and content of hatred explicated by the range from simple negation of other beings to the ex- pression of moral judgement and demand of the retribution of hurt and struggle against evil. The author analyzes the concept of hatred by R. and K. Sternberg as a negation of intimacy of the other combined with various emotions and commitments of a person to act. Based on that, the article discusses the possibilities of the acquisition of ethical content by hatred and analyzes the typology of hatred by J. Gee (simple hatred, prejudicial hatred, malice and spite, retributive hatred, and moral hatred). The author of the article argues that the higher forms of conscious and controlled hatred possess rational components and moral content. The author concludes that the retributive hatred as a reactive moral attitude towards the blame of the wrongdoer and the de- mand of holding him responsible is an appropriate form of motivation for the resistance during the war and the establishment of peace. This kind of hatred plays a legitimate role in a mature person’s moral life and can be ethically justified. (shrink)

У статті розкривається сутність покликання як екзистенційного досвіду людини, як її відповідь на конечність буття і знаходження смислових зв’язків зі світом поза її межами. Досліджено поняття, в яких розкривається покликання як досвід людини. Проведено аналіз феноменального поля покликання. Досліджено феномени поклику і призначення, прагнення і заклику, потягу і виклику в їх відношенні до виявлення покликання людини. Ці спонукання розділено на внутрішні та зовнішні. Зовнішні за походженням виклики, заклики і призначення виявляють об’єктивні умови існування людини. Внутрішні спонукання – потяги, прагнення та (...) поклик – існують лише у їх переживанні та зусиллі їх здійснити. Поклик як внутрішнє спонукання визначено як основний феномен покликання. Показано, що покликання здійснюється як відповідь на поклик. Як таке покликання є трансцендуючим, переходить межі суб’єктивності, зв’язує особистісні та понадособистісні рівні буття людини. (shrink)

У статті розкрито основні засади християнського соціального вчення в аспекті розуміння мети і сенсу людського існування у світі. У цьому контексті розглянуто ідеї представників патристики та визначальні положення сучасної католицької богословської думки, передусім ті, що висвітлені у папських енцикліках соціально-етичного спрямування. Проаналізовано поняття покликання у католицькому християнстві, зокрема його розуміння папою Бенедиктом XVI, подане в енцикліці «Caritas in veritate». Визначено, что характерним для християнства є розуміння покликання: як вияву Божої любові до людини; як завдання до особистісного розвитку, відповідальності та активної (...) участі у перетворенні світу; як зобов’язання до продук- тивної діяльності і праці. Зазначено притаманні християнському розумінню покликання есхатологізм, уявлення про трансцендентну мету буття людини у світі, опертя на аргумент віри в осягненні сенсу діяльності та у здійсненні покликання. (shrink)

Досліджено екзистенційний аспект етики покликання особистості. На основі аналізу положень екзистенційної аналітики та подальшого осмислення ціннісного виміру буття людини у творчості М. Гайдеггера виокремлено цінності само-буття, необхідні для виявлення і розуміння феномена покликання. Показано, що цей ціннісний вимір задається такими поняттями, як екзистенційна совість, екзистенційна істина, цінність переживання конечності буття, цілісність, рішучість, онто-діалектична свобода екзистенції, турбота про автентичність існування. Обґрунтовано, що екзистенційні цінності визначають той спосіб буття людини, за якого можливі змістовні визначення моралі. Розглянуто, яким чином у розумінні покликання присутній (...) аргумент понадособистісної мети та істини буття. В аспекті аналізу феномена покликання розкрито обмеженість можливостей опертя на достеменності самосвідомості суб’єкта та індивідуального буття людини в європейській метафізиці. Результати дослідження доповнюють аналіз покликання як феномена людського буття в аспектах розуміння його ціннісного змісту, взаємозв’язку його екзистенційного та етичного осмислення. Представлені результати можуть бути використані у викладанні курсів філософії, етики, педагогіки та в подальших наукових дослідженнях. (shrink)

Захист природи і відновлення екологічного балансу людського довкілля неможливі без консолідації зусиль усього людства. Актуальною проблемою є формування етичної мотивації широкого загалу людей для зміни наявної неефективної політики і практики природокористування. У дослідженні розкрито застосування концепції покликання як філософсько-етичного феномена до вирішення екологічних проблем. Покликання визначено як смислове ціле, яке об’єднує особистісні бажання, здібності, діяльність для їх реалізації та оцінку досягнених результатів відповідно до розуміння людиною особистісного, суспільного або духовного блага, на яке вони спрямовані. Проаналізовано поклик як інтерналізовану соціальну спонуку (...) людини у сфері природоохоронної діяльності. Розкрито значення моральних почуттів і етичних принципів адвокації, солідарності, відповідальності, справедливості для виявлення і реалізації покликання до захисту природи. На основі аналізу філософських праць К.-О. Апеля, М. Гайдеґера, Т. В. Гардашук, А. М. Єрмоленка, Г. Йонаса, М. М. Кисельова, Х. Копніної, К. М. Маєр-Абіха та релігійної думки (папа Франциск, патріарх Варфоломій) проаналізовано проблему антропоцентризму в етиці і завдання консолідації антропології, етики і екології у пошуку шляхів вирішення кризи довкілля. Обґрунтовано принципи спільної відповідальності і надособистісного блага у покликанні людей на захист природи. (shrink)

Людяність як елемент життєвого світу переважно не піддається рефлексії. Це – виявлення самозрозумілої людської сутності в стосунках з іншими людьми, а також стосовно природних істот та світу ідеалів і вірувань. Бути людиною – це виявляти певне ставлення до себе та до інших – співчуття, повагу, любов, доброту, гідність, щирість. Людяність не є однією з чеснот, вона є буттєвою основою суспільної моралі та особистісної моральності, тим надлишком доброти, на який спираються будь-яка моральна норма та обов’язок. Людяність є життєвим світом для звичаїв, (...) моралі і особистої моральності. У повсякденності людяність існує майже непомітно, як звична атмосфера ввічливості, доброзичливості поміж членами суспільства. Але в часи воєн та гострих соціальних конфліктів, коли підважуються норми моралі, і особистість опиняється на межі втрати себе та світу спів-буття, людяність стає тим опертям, що дає змогу зберегти особистісну ідентичність, моральне ставлення до інших і віднайти горизонти порозуміння у світі. (shrink)

У статті досліджено співвідношення понять «покликання» і «професія» в мотиваційному аспекті. Доведено, що поняття «покликання» стосується передусім нематеріальної, етичної мотивації діяльності людини, має відношення до суб’єктивного переживання і розуміння сенсу існування. Натомість, професія пов’язана з продуктивною працею, соціальним статусом особистості. Однак, оскільки покликання завжди реалізується в якомусь полі діяльності людини, виявляється у певній сфері, суперечність, яка може вбачатися у цих поняттях, є відносною. Проаналізовано смислові аспекти культурно-історичної ґенези та особливості сучасних тлумачень понять «професія» та «покликання», зокрема в англомовному просторі. На (...) основі публікацій та власного прикладного дослідження підтверджено актуальність чинника покликання для формування мотивації до праці та професійного вибору сучасної молоді в Україні та поза її межами. (shrink)

The article is devoted to the analysis of understanding of calling in the works of Skovoroda and its significance for the world-views and life choices of contemporary people. The current crisis phenomena are explicated in the light of the points of Skovoroda’s philosophy on the disparity between material and spiritual dimensions of human existence, irrelevance of work, devaluation of self-knowledge, individualism, and consumerism. The result is spiritual slavery and inability of people to respond to the challenges of contemporaneity. According to (...) Skovoroda’s principle of self-knowledge, a person has to hear the internal call of existential truth or “God’s Spirit” which motivates for work, public service, and moral improvement. The author explicates 3 semantic levels in Skovoroda’s philosophy of calling: individual, social, and spiritual. By Skovoroda, calling appears as a natural desire to act in a certain sphere, but its end is in the Kingdom of God. The author presents the results of the research of the experience of calling of contemporary Ukrainians and explicates the typology of that experience. The article states that the revealed structure of calling “desire-abilities-realization-good” corresponds in general with the understanding of calling by Skovoroda. Therefore, this structure is constant over time. Nevertheless and contrary to the ethics of Skovoroda, nowadays, the motivation of self-development prevails over the value of care for common good and spiritual goals in understanding of calling. The comparison of the experience of calling in the minds of student youth in Ukraine and in the USA confirms its identity on the basis of common Judaic-Christian tradition. The differences in the contemporary understanding of calling are determined along the lines of religiosity versus secularity, and Protestantism versus Eastern Christianity. In particular, noted moral rigorism of the protestant understanding of calling as an obligation, whereas Jews and the other Christians conceive calling in the forms of light, easiness, and happiness. The author reasoned the significant motivating and pedagogical capability of the idea of calling in the contemporary world. The article emphasizes the importance of Skovoroda’s critical philosophic attitude towards individualism and consumerism in the direction of overcoming problems of environment, particularly of climate change induced by unstoppable growth of energy consumption, and of anthropological crisis. (shrink)

The article deals with the analysis of the experience of calling in the existential and phenomenological aspects. The phenomenon of call revealed in the experience of sensing and understanding of human being towards the world and as an event of a personal existence. The study proves that calling responds to the human need of going over the limits of own self towards the co-existence with people, serving the life-work and the ideals. The author analyses the problem of existential and religious (...) truth. The research discovers the meaning of voices and silence in the phenomenal field of calling. Analyzed the difference between the vocal and visual experience, between the feeling and seeing, the necessity of organization of a sound being in human self-consciousness. The meaning of silence is explicated as an internal space of human experience. Silence is researched as an existential phenomenon, as a special mood making possible for a personality to experience the fullness of being. Silence is revealed as an existential dimension of the origin of language, of the voice of conscience and as a reality of the experience of responsibility of a personality. Therefore, in silence takes place sensing of oneself and occurs the revelation of a call for a person. (shrink)

Purpose of the study is explication of ethical and existential conditions of realization of human responsibility for the protection and recreation of the environment on a scale of the common world with all the other living beings. The crisis of the environment is the crisis of human morality. For responsible environmental management, it is necessary to form the ecological consciousness of society and reinterpret the anthropocentrism on the ethical foundations. The theoretical basis of the research is the analysis of ethical (...) and existential dimensions of understanding of the human environment ranging from the sphere of the home and the natural environment to the dimension of the common world of people and all the entities. The work clarifies the genesis of the concept of home from the ancient "oikos", household to the idea of home as a "hub", a base for mental and physical mobility in the contemporary technosphere. Correspondent to the transformation of the living world of mankind is the concept of communication and universal discourse of norms and values of human coexistence of J. Habermas, К.-О. Apel, D. Böhler, W. Kuhlmann, and others. The domain of the ecological consciousness and behaviour also requires motivation at the level of human feelings, beliefs, and convictions, which is represented by the philosophic and religious thought of H. Jonas, O. Leopold, K. M. Меуеr-Abich, A. Naess, the pope Francis, and others. As the result, the study proves the relevance of the concept of care about the common home based on the recognition of the value of the existence of all beings. Originality. The study explicates the genesis and meaning of the ethos of the common home with values of love, care, openness, solidarity, freedom, and responsibility which is proved to be the ethical and existential condition of the solution of the environmental crisis. The traditional anthropocentrism is reinterpreted towards the duty of people to be the centre of the responsibility for the existence of all beings that requires both reason and care. Conclusions. The ethics of care for our common home completes the moral duty of people as providers of the universal discourse who represent the interests of all beings. Concern for the preservation of the human environment and of all creation makes it possible for humanity to realize its universal responsibility in the world. The contemporaneous science and religious thought modify anthropocentrism to the holistic ethical understanding of human’s mission to be responsible for all beings. (shrink)

Interview of Vlada Anuchina, Yana Dziuba and Yana Gorobenko with Yevhen Prychepii.

Interview of Vlada Anuchina, Yana Dziuba and Yana Gorobenko with Yevhen Prychepii.

The Society of Control is a philosophical concept developed by Gilles Deleuze in the early 1990s to highlight the transition from Michel Foucault’s Disciplinary Society to a new social constitution of power assisted by digital technologies. The Society of Control is organized around switches, which convert data, and, in this way, exercise power. These switches take data inputs (digitized information about individuals) and transform them into outputs (decisions) based on their pre-programmed instructions. I call these switches “automated decision-making algorithms” (ADMAs) (...) and look at ethical issues that arise from their impact on human freedom. I distinguish between negative and positive aspects of freedom and examine the impact of the ADMAs on both. My main argument is that freedom becomes endangered in this new ecosystem of computerized control, which makes individuals powerless in new and unprecedented ways. Finally, I suggest a few ways to recover freedom, while preserving the economic benefits of the ADMAs. (shrink)

The Age of surveillance capitalism is a profound economical, sociological, political, philosophical, and ethical work by the American author, Harvard University Professor Shoshana Zuboff. In this work, she analyzes the new economic system, which she calls “surveillance capitalism.” This system revolves around the commodification of personal data, which allows human behavior to be predicted and “nudged” towards profitable ends. This system is historically unprecedented and has only become possible in the technological milieu of interconnected devices, which appeared in the 21st (...) century. In this article, I look at the issue of freedom in Zuboff’s work. I argue that her understanding of freedom involves three ethical dimensions, namely privacy, autonomy, and authenticity. I take “surveillance capitalism” as a theoretical framework, in which I explore several ethical challenges to freedom in the digital age. (shrink)

The author develops the concept of communicative equality based on Habermas’ theory of communicative action aimed at understanding. Linguistic interaction presupposes communicative equality as a priori condition of mutual understanding. It raises the critical issue of a role and place of misunderstanding and disagreement that we can meet in everyday communication. Following Rancir’s examination of disagreement the author is tracing sensible perception of social inequality by a part of communicators, as well as the emergence of political disagreement as its consequence. (...) The main part of the article devotes to realization of a conflict produced by speaking beings’ equality and experiencing inequality of distribution of parts of the common good. The author analyses Rancir’s innovative interpretation of concepts of politics, the politics of aesthetics, the police, the wrong, and new reading Aristotle’s and Plato’s notion of blaberon. The double logic of communication as both equality in mutual understanding and as the class struggle for social equality is shown, followed Ranciеr, on the example of historian and philoso- pher Ballanche, who in the early 19th century direct compared events of the French Revolution and the secession of Roman plebeians on Aventine Hill. The critics of Habermas’ theory of discursive rationality occupy the particular place of the article. His model of communication rejects an active role of the third person, i.e., the observer’s position in communicative actions oriented towards understanding. But addressing to other historical example of both the theorist-observer and one of Ukrainian revolution 1917–1921 leaders, writer Volodymyr Vynnychenko assists to clarify the meaning of “the third person” in communicative formation of a new political and cultural community. Finally, referring to Schmitt’s concept of the political as the existential conflict of recognition or negation of an opponent’s way of existence allows for a conclusion that studying existential dimension of communication can add to analysis of communication. (shrink)

The article is aimed at a philosophical study of the foundations/causes of war. Its background is a definition of the Russian-Ukrainian full-scale warfare as an irreconcilable existential conflict of the "Russian world" between the "Russian world" and the national world of Ukraine. Methodological specific of the article is reliance on the everydayness of a boundary situation of war to define the cultural world, as well as cultural identity as concepts that get existential meaning. Philosophy potential is used to clarify the (...) key question for today's war discourse about why the parties to the conflict are determined to take military actions, but not to resolve the conflict through peace negotiations. The answer is sought by comparing two ontologies of the world that there are in Habermas' communicative theory of action and Heidegger's fundamental ontology. Each of them provides an alternative concept of understanding and, accordingly, different foundations for its truth theory. This also provides a perspective, firstly, to distinguish two alternative positions of participants in the discourse of war – "internal" one as "being in a culture at war" and another of an "external" observer. Secondly, this distinction helps to explain why war as a conflict of cultural worlds could be considered from different philosophical points of view, namely from the position of the philosophy of communicative action, as well as in the context of existential analysis of being. Examination of the explanatory potential of both approaches is carried out on the basis of a comparison of different concepts of the world, fundamental to each of philosophers. It is done by clarifications of basics of two ontologies of understanding and, accordingly, of their theories of truth. The article indicates that the theory of truth in communicative philosophy is based on the regulative idea of the unity of the objective world. Instead, with reference to examples from Charles Taylor and Jean-Luc Nancy, the author claims that the fundamental ontology can be reinterpreted in terms of the plurality of being-in-common of people in sovereign cultural worlds. Accordingly, the interaction of representatives of different cultural identities under certain political conditions, i.e., official propaganda can turn into a radical disagreement of different existential understandings of the meaning of being, into a war of cultural worlds that cannot be overcome by just negotiations at the level of competent communication. The article ends with an open question about searching for ways to unify the mentioned ontological approaches. (shrink)

Discipleship is a responsibility of the Church. It is an outlet in which the regeneration of Church leadership to the younger generation is conducted. Before the COVID-19 pandemic, discipleship and mentoring of youth leaders, especially key persons of GKII (Gereja Kemah Injil Indonesia) youth were provided by means of in-person activities. During the pandemic, digital media has been utilised for various church activities, including mentoring these key persons. Hence, this research intends to explore: (1) the method by which key persons (...) practise digital discipleship and (2) the benefits of digital media in youth discipleship to facilitate faith growth. This research is a qualitative research. Data were collected by means of interviews and observations on several key persons’ digital media accounts. The research shows that social media significantly benefits the discipleship process. It was found that digital discipleship was quite often carried out during the pandemic, especially in urban areas, with WhatsApp and Zoom meetings as its two primary means. However, it slightly declined along with the lifting of social gathering restrictions. The main themes explored in the mentoring sessions were discipleship, soteriology, spiritual life, motivational and digital media materials, and youth ministry in the digital era. The discipleship practice used was the NM-SM (Nurtured, Matured, Served, Mission) pattern.Contribution: The results of this research contribute to the development of knowledge, especially in the field of youth discipleship, and digital media-based discipleship. This research also shows that digital media has become an effective theological space during the pandemic and post-pandemic periods. (shrink)

Collected works of Dngul-chu Dbyangs-can-grub-paʼi-rdo-rje, 1809-1887 on Tibetan Buddhist doctrines, philosophy, and rituals of Dge-lugs-pa.

The text of Kant’s first dissertation is a translation from Latin from an academic publication of a collection of Kant’s works: Kant, I. Meditationum quarundam de igne succincta delineatio... In: Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften, ed., 1910. Kants Gesammelte Schriften. 1. Abhandling: Werke. Band I: Vorkritische Schriften I, 1747-1756. Berlin: Georg Reimer, 1910, pp. 369-384. The publication is available at https://korpora.zim.uni-duisburg- essen.de/kant/aa01/ [Accessed 10 March 2019]. Pagination and illustrations are from the same publication, the page numbers are in square brackets (...) at the beginning of the page. Page footnotes, if indicated, draw on the commentaries of Lewis White Beck, the translator of the dissertation into English from the following edition: Kant, I., 2012. Natur­al Science, edited by E. Watkins, translated by L. W. Beck, J. B. Edwards, O. Reinhardt, M. Schönfeld and E. Watkins. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 713-714. It was important for the translator to follow the course of Kant’s thought and as far as possible preserve his style, including recurring words. Natural science terminology keeps as close as possible to the dissertation text, so instead of the term “gas”, which Kant does not use, the translator resorts to a loan-translation “elastic liquid,” harking back to the Russian term упругая жидкость which was proposed by Mikhail V. Lomonosov but did not catch on. For the same reason the translator uses the loan translation “moment” instead of the more common “motive force”. “Gradus”, however, is always translated as “degree” for the sake of uniformity. All the translator’s additions to the Kantian text are within square brackets. When the meaning of a word is translated in a form that departs from the original meaning due to context the Latin original is attached within round brackets in the grammatical form used by Kant. To facilitate understanding, long compound sentences of the Kantian text are sometimes broken up into several simple sentences. The structure of the text and title page format have been preserved. The translator would like to express sincere gratitude to Alexei N. Krouglov and Svyatopolk N. Yeschenko for their valuable advice, remarks and help and support in preparing this publication. (shrink)

Analysis of various Buddhist philosophical views.

This chapter contains section titled: Personhood: A Start Are Dolphins Persons? Language and the Hand Personhood Redefined Conclusion: What Kind of Beings Are Dolphins?